— І скільки він коштує?

— Не знаю, загадкова фігура.

— Він усього-на-всього агент-заготівельник диткомісії.

— Це нічогісінько не означає, у всіх тут скромні титули: агент, уповноважений, власник магазину або рундука, касири, — як правило, розтратники — гуляють перед посадкою. Тут багато чого надивишся. Зворотний бік суспільства.

— Поворотний бік, а покидьки.

— Можна сказати й так, — знову не став сперечатися Славка.

— Ходімо! — сказав віолончеліст, сходячи на естраду.

— Зачекаєш? — спитав Славка.

— Зачекаю, — відказав Миша.

Заграв оркестр.

Юра й Люда підвелися й змішалися з натовпом танцюючих.

Навроцький видобув з кишені конверт, поклав на стіл, прикрив карткою меню, клацнув кришкою портсигара, розм'яв цигарку, закурив, кинув сірник у попільничку, відкинувся на спинку крісла, глибоко затягнувся й навіть не обернув голови, коли до столика підсів Красавцев.

Навроцький підсунув йому портсигар, ледь підняв картку меню. Красавцев дістав цигарку, вийняв з-під меню конверт, поклав у кишеню.

— Тут уся сума?

— Можете не перелічувати. Коли я одержу наступну партію?

На брезклому, червоному від горілки обличчі Красавцева з'явився звичайний для хабарника вираз неприступності.

— Через тиждень, не раніше, і без знижки на брак і третій сорт.

— Чому?

— Зимін має намір особисто перевірити брак і сорт, стурбований, що його дуже багато.

— З ним не можна порозумітися?

— Із старих спеців, боїться. Хотів затримати вашу партію, але я встиг відправити її.

— Я встиг відправити її, — спокійно заперечив Навроцький.

Красавцев покосився на нього.

— Якби я не попередив Панфілова…

Навроцький перепинив його.

— Якби я не встиг за півгодини завантажитися, ви попалися б на фіктивному браку й пішли під суд.